порушник — [поуру/шниек] ка, м. (на) ков і/ ку, мн. кие, к іў … Орфоепічний словник української мови
порушник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
санкція — ї, ж. 1) Схвалення. 2) Затвердження чого небудь вищою інстанцією; визнання законності чогось. || Дозвіл, схвалення. 3) юр. Заходи впливу, покарання за порушення закону. Кримінальна санкція. || У міжнародному праві – заходи впливу щодо держави,… … Український тлумачний словник
БЕЛЫЙ — БЕЛЫЙ, о цвете, масти, краске: бесцветный, противный черному. | В сравнительном смысле, светлый, бледный. Белое вино, белое пиво, мед, сливы; белое лицо, белый хлеб, называются так для отличия от красного (вина, меда), черного (пива, слив, хлеба) … Толковый словарь Даля
БЕЛЫЙ — БЕЛЫЙ, о цвете, масти, краске: бесцветный, противный черному. | В сравнительном смысле, светлый, бледный. Белое вино, белое пиво, мед, сливы; белое лицо, белый хлеб, называются так для отличия от красного (вина, меда), черного (пива, слив, хлеба) … Толковый словарь Даля
БЕЛОГОРЬЕ — ср., сиб. горные кряжи, откуда идут ручьи, речки. Белогривая лошадь, белогривчатая, белогривка, пегая либо чалая. Белогорлый, белогрудый, белогрудка и пр. понятны по себе. Белогузка сиб. дикая коза, козуля (с оленьими рожками), Cervus pygargus. | … Толковый словарь Даля
ПОРУШАТЬ — пирог, жаркое, гуся, разрезать, поделить. Хлеба соли покушать, лебедя (пирога) порушать. Порушить что, нарушить; | разрушить, уничтожить. Никто порушит зло, точию Бог. А грамат братьи своей, митрополитов, не могу порушити. Наполеон хотел порушить … Толковый словарь Даля
буритель — я, ч., заст. Порушник … Український тлумачний словник
дисциплінарний — а, е. Прикм. до дисципліна I. Дисциплінарний статут. || Зв язаний з порушенням дисципліни. •• Дисципліна/рна відповіда/льність одна з правових форм впливу на порушників трудової дисципліни. Дисципліна/рне стя/гнення покарання, що накладається за… … Український тлумачний словник
порушниця — і. Жін. до порушник … Український тлумачний словник